Анна Гареєва

Анна Гареєва – фотограф з Харкова, наразі мешкає в Чернівцях. У своїй художній практиці досліджує внутрішні світи головних героїв своїх робіт, їхній досвід, асоціації та почуття.

У цій роботі Анна відійшла від звичного їй медіа фотографії та звернулась натомість до інсталяції, щоб розкрити історію своєї бабусі. Бабуся Анни, народжена 1941 року, мала квартиру в Харкові, проте останні роки свого життя провела в Білгородській області росії. Вона померла за пів року до початку повномасштабного вторгнення. Через війну родина не змогла оформити спадщину, тож уже майже чотири роки бабуся формально продовжує “жити” в українській правовій системі — на її харківську квартиру й досі надходять квитанції за комунальні послуги, виписані на її ім’я.

Проєкт досліджує, як бюрократія продовжує «життя» людини після фізичної смерті. Навіть з того світу бабуся лишається активною фігурою в системі — отримує рахунки, накопичує борги, фігурує як споживач послуг. Проєкт ставить питання: що означає бути «живим» у цифровій та паперовій державній системі і де проходить межа між тілом та його бюрократичною тінню. Це дослідження механічної пам’яті держави та того, як документи здатні пережити людину, а також роль спогадів і побуту у продовженні присутності померлих у нашому житті.